Зміст Запровадження 1. Помаранчева революція 2. Хід подій помаранчевої революції ми 3. Символіка і значення назви 4. Модель помаранчевої революції ми 5. Руйнування й підсумки Укладання Список літератури  Запровадження Історик А.Тойнбі писав, що цілі цивілізації занурювалися на важку криза від того, що панує меншість раптом починало вірити в міфи, які вона саме впроваджувало до тями мас, щоб ними маніпулювати. Це і відбулося в пострадянських державах. Спочатку владна еліта впровадила в масову свідомість гранично примітивний міф про західної демократії, з її нібито чесними і рівноправними виборами – аби домогтися пасивного згоди ліквідацію радянської державності. Потім те ж саме владна верхівка нахабно маніпулювала виборами, найчастіше це навіть не приховуючи, отже більшість громадян просто плюнуло цей "демократичний інститут". І раптом, коли цей верхівку стали скидати, використовуючи вибори лише як момент дестабілізації влади, саме ця верхівка чомусь вирішила, вибори всерйоз. Через це, актуальність даної роботи підкреслюється тим, що у Україні опозиція, використовуючи технологію виборів, сама прийшла до висновку, що втратив свій влада.  1. Помаранчева революція >Оранжеваяреволюция (укр.Помаранчева революція)— кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших акцій громадянської непокори в Україні, організована і проведена прибічниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах листопаді-грудні 2004 року, і противниками його основного конкурента Віктора Януковича його. Початком Помаранчевої революції вважають акцію протесту після проголошення Центральній виборчій комісією (ЦВК) попередніх результатів, за якими переміг його суперник від здатності влади— кандидатура Віктора Януковича. Згодом Верховного суду України констатував факти порушень у процедурі голосування та підрахунку виборчих симпатій, скасував постанову ЦВК про результати виборів і навіть зобов'язав її знову провести повторний тур голосування.Протестующим вдалося змусити влади України дочекатися рішення Верховним судом і вкриваю його підставі повторно провести повторний тур голосування виборах. Через війну голосування перемогу здобув Віктора Ющенка. Основний базою об'єднаної опозиції стали західні і центральні області України, тоді як В.Ф.Януковича підтримали переважно східні і південні регіони країни. Громадська думка РФ перебувало за Віктора Януковича його, країн - за української опозиції. Ряд державотворців країн Європи виступав у ролі посередників між силами. Зміна уряду України, що сталася результаті Помаранчевої революції, пов'язана з цим радикальна переорієнтування внутрішнього й зовнішньополітичного курсу країни (докладніше див. Зовнішня політика України) дала привід багатьом спостерігачам казати про низці "кольорових" революцій, розпочатої зі зміни влади у Сербії, іпродолжившейся у Грузії й в Україні, намагатися знайти аналогії з-поміж них і побачити держави, у яких повторення "кольорових" революцій. Зі свого боку, влади країн, які називалися як потенційних об'єктів застосування "революційного досвіду", зробили певні контрзаходи для недопущення цього. 2. Хід подій помаранчевої революції ми 22 листопада 2004 року — наступного дня по другому турі голосування, під час якого виборці мали зробити вибір між чинним прем'єр-міністром Віктором Ющенком і кандидатом від опозиції Віктора Ющенка, коли всі зрозуміло, що офіційні попередні результати суттєво різняться від даних екзитпулів. Прихильники Ющенка й іноземні спостерігачі Європи і США заявили, вибори вже з численними порушеннями і ті розбіжності результат підтасування на користь проурядової кандидата. У цей самий день Президент РФ Володимир Путін зателефонував Вікторові Януковича і привітав його з перемогою під час виборів президента України. Прибічники опозиції підготувалися до акцій протесту заздалегідь. Вже на добу аж до розголошення попередніх результатів на київської Майдану Незалежності (укр. майданНезалежності) почали встановлюватися намети і трибуни щодо виступів...